Віола: як і коли садити, правила догляду

Яскраві фарби, багата палітра, незвичайні поєднання кольорів - ніжні віоли стануть окрасою будь-якого саду. Рослина невибаглива, добре витримує спекотну погоду, а головне – радує цвітінням протягом усього літа. Віолу часто використовують для оформлення ділянок уздовж бордюрів, альпійських гірок, декоративних чагарників. Це невисокі рослини, що в залежності від сорту досягають у висоту 15-30 см. Форма і забарвлення бутонів найрізноманітніша - з переважанням певного відтінку, смугасті, плямисті, з рівною або хвилястою окантовкою. Цвітіння пишне та рясне. Рослина швидко і добре приживається. Допускає пересадку навіть у період цвітіння.

Залежно від сорту, можна купити насіння квітів однорічників, дворічників чи багаторічної культури. Для багаторічної рослини важлива регулярна – раз на три роки – пересадка на нову локацію. Поєднувати цей процес слід з розподілом кущів. Інакше активно розростається листяна маса. Бутони стають дрібними.

Коли садити віолу

Період посадки залежить від типу.

Однорічні.

Оптимальним є розсадний метод. Посів насіннєвого матеріалу на розсаду проводиться у другій половині лютого-березні. Перенесення молодих кущиків у відкритий ґрунт – через 2 місяці.

Дворічні, багаторічні.

Допускаю дві схеми посіву насіння віоли. Перший варіант передбачає висів насіння в ґрунт під зиму – у серпні-вересні. За 2-3 місяці тепла культура встигає прорости, укорінитися та зміцніти. Рослина легко переносить зиму і вже у квітні тішить цвітінням. У другому випадку посів насіння можна провести відразу, як прогріється ґрунт – у травні. Цвітіння таких кущів вдасться спостерігати у серпні-вересні. Рослина йде з бутонами під сніг, а з приходом весни знову цвіте.

Великою популярністю користується не тільки кущова, а й ампельна віола. Рослини ефектно виглядають у підвісних кашпо. Культура переносить прохолоду, не потребує ретельного догляду. Цвітіння починається за два тижні після посіву.

Посадка у відкритий ґрунт

Віола допускає два типи вирощування – розсадний та насіння. Рослині потрібен в міру зволожений ґрунт із гарним дренажем та достатньою кількістю поживних речовин. Для підвищення дренажних властивостей ґрунту підійде добре подрібнене вугілля (1/5). Стільки ж (по 20%) варто додати перегною та пташиного посліду (у сухому вигляді). Альтернативний склад грунтосуміші – пісок, торф, перегній, дернова земля. Співвідношення 1:2:2:2. Для суглинних ґрунтів використовуйте торф із перегноєм (1:1), пісок. Уникайте занижених ділянок. Близьке проходження ґрунтових вод може призвести до загнивання кореневої системи віоли.

Перед посадкою у відкритий ґрунт насіння віоли проходить обробку. Посівний матеріал замочують у розчині Циркони або Епіну. Склади активують проростання зернят, підвищують відсоток схожості, стимулюють зростання та розвито к. Зверніть увагу, якщо купити насіння з нашого магазину, обробка не потребується.

Як садити віолу насінням

• Підготуйте борозенки довільної довжини. Інтервал між канавками – 20-25 см. Це оптимальна відстань для комфортного та пишного зростання. Щільність посадки – 40-50 зерен на метр. Якщо схожість хороша, саджанці зійшли купно, розсадіть. Рекомендований інтервал – 10 см.
• Можна також висівати у лунки. У кожну ямку слід помістити 2-4 насінини. Щільність сівби - крок 5-6 см.
• Глибина занурення зерен – 4-6 мм.
• Після чого слід присипати насіння невеликим шаром ґрунту та полити.
• Щоб утримати вологу і запобігти активному випаровуванню, проводиться мульчування ґрунту. Як укриття використовують тирсу.
• Після появи сходів на етапі появи 3-го листка прищепіть пагон.

Висаждення розсадою

Також можливе висадження віоли розсадою. Вік саджанців – два місяці після проколювання сходів. Для вирощування розсади краще використовувати магазинний ґрунтовий субстрат, призначений для фіалок. Молоді кущики поміщають у підготовлені лунки у відкритому ґрунті з кроком 10-15 см. Основу рослини присипають землею. Далі ґрунт слід ущільнити і полити.

Полив та догляд

Анютини очі відносяться до категорії невимогливих культур, але і вони потребують турботи. Правильний догляд включає розпушування ґрунту, полив, підживлення, прополювання. Успіх садових робіт багато в чому залежить від освітленості території, якості ґрунту. Вибираючи локацію для посадки, віддавайте перевагу добре освітленим ділянкам. Краще, якщо це буде розсіяне світло, а не сонячне проміння. Якщо територія знаходиться під прямим сонцем, кілька годин на день там має бути тінь. В іншому випадку є ризик пересихання ґрунту та в'янення квітів. Зростає віола також у тіні. Але сформуються менші за розмірами і яскравістю бутони.

Полив

Характер поливу визначили особливості кореневої системи віоли. Коріння рослини залягає неглибоко – до 20 см. Рослина любить вологу, але в помірній кількості. Оптимальні умови для неї – пухкий, трохи вологий ґрунт. Якщо літо не спекотне та посушливе, досить природної вологи від дощу. У спекотну погоду потрібен додатковий полив. Зрошення має бути частим, але не рясним. Краще це робити потроху, але щодня – вранці та ввечері. При цьому слідкуйте, щоб не почалося загнивання коріння.

Догляд: прополювання, розпушування

Підтримувати ґрунт у розпушеному стані дозволяють регулярні прополювання. Ця процедура сприяє насиченню ґрунту киснем. Також під час прополки знищуються бур'яни. А боротьба з ними має бути регулярною. Сміттєва трава – серйозний конкурент віолі у боротьбі за воду, сонце та поживні речовини. Для підтримки стабільної інтенсивності цвітіння слід видаляти бутони після в'янення. Бутон знімається разом із насіннєвою коробочкою.

Живлення

Регулярне внесення підгодівлі – важливий фактор цвітіння. Для цього використовують мінеральні добрива. Залежно від родючості землі може бути 1 чи 2 десь у місяць. Для приготування складу використовують 25-30 г суперфосфату із розрахунку на 1 кв. м. Також можна використовувати аміачну селітру. Органічні склади рослині шкодять. Не варто їх використовувати. Особливо небезпечним може бути свіжий коров'як.

Захист від шкідників

Найчастіше віоли страждають від борошнистої роси. Факторами служать надлишок азотистих сполук, недостатнє зрошення. Перші ознаки поразки – сіро-білий наліт. Може покривати стебла, листя, бутони. Для лікування підійде кальцинована сода, з додаванням господарського мила. Обприскайте підготовленим розчином уражені кущі. В якості альтернативи можна використовувати розведення Фундазолу або меленої сірки. За збереження ознак захворювання слід повторити обробку через 14 днів.

Підготовка до зими

Щоб виключити самосів та неконтрольоване поширення культури, коробочки слід збирати. Робити це варто до того, як зернятка опинилися на землі. Ознака "готовності" - розворот коробочки догори.

Дворічники та багаторічні культури для успішного проходження зими слід укривати. Як мульчу можна використовувати соснові або ялинові гілки, сухе листя. З настанням весняного тепла укриття необхідно прибрати. Однорічні сорти на завершення сезону прибираються із ділянки.