Чеснок - стратегический продукт. Часть первая

Мабуть не кожен знає, що часник (Allium sativum) є однією з перших рослин, яку людина вирощувала понад 3000 років тому. Ще в стародавньому світі його шанували і використовували не тільки як приправу, але і як засіб для підвищення працездатності і в якості ліків від багатьох хвороб.

Навіть Гіппократ не оминув увагою цей овоч і рекомендував часник споживати при таких хворобах, як пневмонія, пухлини та розлади шлунку. Грецькі атлети їли часник перед участю в Олімпійських іграх. Окрім того на стінах пірамід знайдені записи, які свідчать про те, що і будівельники пірамід в щоденному пайку отримували часник, цибулю та редьку. Рабовласники дійшли висновку, що забезпечити рабів часником буде дешевше, ніж терпіти збитки від їхніх хвороб.

Не гребували часником і можновладці (фараони і знать) - він входив в багатьох блюд і займав почесне місце в усипальнях серед інших речей, необхідних фараонам у загробному житті. На шляху до Землі Обітованої євреї сильно страждали від відсутності часнику, а досягнувши Святої Землі, вивели багато його сортів.

Є думка, що численні сорти часнику поширилися по світу саме завдяки єврейським діаспорам. Перевірено на практиці і виявлено, що сорти часнику, які вивели на півдні, не такі пекучі, ніж ті, що вивели на півночі, що дозволяє використовувати південні сорти у величезних кількостях в кулінарії народів Середземномор'я.

Завдяки антибактеріальним властивостям часнику у середньовічних легендах згадується про те, що часник відлякує вампірів та іншу нечисть. І тому люди, для захисту свого житла від різних напастей розвішували по будинку зв'язки часнику.

Багато «магічних» властивостей часнику підтвердилися ще в 19 столітті. Те, що часник вбиває збудників інфекцій довів Луї Пастер, засновник сучасної мікробіології. Не обійшлося без часнику і під час двох світових війн, він використовувався для обробки ран і лікування дизентерії, коли не було медикаментів, і тому його називали російським пеніциліном.

Під час досліджень у 20 столітті, вчені встановили хімічний склад часнику і довели, що алліін, що входить до складу часнику і перетворюється на алліцин при його розрізуванні, знищує мікроорганізми так само, як пеніцилін. В той же час було доведено, що часник не дає розвиватися цвілевим грибам і знищує мікроби, а також паразитів. Часник вживають при отруєннях, оскільки він здійснює стерилізуючу дію.

Також було доведено, що часник покращує роботу клітин головного мозку, зміцнює імунітет, знижує тиск і рівень холестерину в крові, а також сприяє розчиненню тромбів. На відміну від цибулі, часник безпечний навіть для хворих на виразку шлунку - його печіння відчувається тільки в роті.

Часник - відмінний засіб профілактики інсультів, інфарктів та інших серцево-судинних захворювань. А ще знижує ризик розвитку онкологічних захворювань, виводить з організму шкідливі речовини і уповільнює процеси старіння, причому, в літньому віці користь часнику більш відчутна, ніж у молодому.

Але ж все таки, для досягнення лікувального ефекту слід вживати близько 4 зубчиків часнику в день протягом кількох місяців, що не кожному під силу. Тому в європейських країнах популярні часникові таблетки без запаху. Свіжий часник містить безліч мінералів, мікроелементів і вітамінів. І до сьогодні цей скромний городній «лікар» допомагає нам справлятися з різними вірусами, що полюють за нашим здоров'ям. За часів СССР в аптеці було маса різних препаратів на основі часнику - від крапель до таблеток. Де вони зараз?

Цікавий факт полягає в тому, що часник - один із самих солодких овочів, адже вміст цукру в його соку досягає 20%. Однак пекуча речовина алліін, що зустрічається виключно в часнику, не дає відчути солодкість цієї рослини.

Так вже склалося історично, що часник, як пряний овоч, в українській і багатьох інших
кухнях, по праву займає призове місце, уступаючи пальму першості, мабуть, тільки цибулі. Його споживають незалежно від пори року, притому майже всі: і багаті, і бідні.

За даними асоціації «Український часник» Україна споживає близько 80 тис. тонн часнику в рік. З них 90% - китайська продукція, і лише 10% - українського виробництва (2% - промислове виробництво та 8% - населення). І це коли, за оцінками фахівців, природні умови для вирощування цієї культури ідеальні, а рентабельність (прибутковість) може становити більше 500 відсотків!

Сьогодні на Китай припадає 80% світового виробництва часнику. Так, часто можна почути від продавців, що на прилавках — польський часник. Та, найвірогідніше, що це реекспорт, тобто китайський часник просто пакують у Польщі та постачають нам. Основний плюс цієї продукції — ціна.

Та є один неприємний момент, який ніде не афішують через певні політичні та бізнесові причини. Китайський часник фактично є... отрутою. Так-так, не дивуйтеся. В Україну його постачають з тих територій Піднебесної, де свого часу інтенсивно вирощували бавовну, використовуючи для цього небезпечний та нині заборонений інсектицид ДДТ (дуст).

В Україні вирощуванням часнику займаються переважно дрібні виробники. А весь посадковий матеріал, що знаходиться в населення, заражений грибковими та іншими хворобами. Хвороби він накопичує через розмноження зубками, і таким чином сорти поступово вироджуються. Доти, доки наука брала участь у виведенні сортів та розробці технологій, вітчизняний часник славився своїми якостями у всьому світі. Потім усе зруйнувалося вщент. І вільний сегмент ринку відразу заполонив імпортний продукт, вирощений за відповідними стандартами, але сумнівної екологічної якості – він може на полицях магазинів лежати і по 2 роки, адже на 60% складається з хімії.

Традиційний спосіб посадки – зубками, передбачає витрати 1,5-2,5 тонни садивного матеріалу на 1 га. Але буде значно дешевше, якщо користуватися дворічним безвикопним методом і розмножувати повітряними бульбочками. Із них виростають однозубки. На наступний рік із однозубок виростуть рослини з великою товарною голівкою. Тобто врожаю чекають два роки.

Але справа того варта, - виходить у кілька разів дешевше, ніж за традиційного вирощування. А крім того, якщо розмножувати бульбочками, то оздоровлюється посівний фонд. Адже збудники хвороб часнику знаходяться в ґрунті і переносяться разом із зубками під час садіння. Бульбочки ж не мають контакту з землею, тому виключається поширення, наприклад, стеблової нематоди.